Буття 3
Створення людини
Чоловік і жінка не слухаються Бога й їдять із забороненого дерева. Через це вони розуміють, що вони нагі, і їм стає соромно. Бог карає їх, і вони змушені залишити сад.
1Змій же був хитріщий над усякого польового зьвіра, що Господь Бог создав. І каже він жіньцї: Чи справдї Бог сказав: Не мусите їсти нї з якого дерева райського?
2І каже жінка змієві: З усякого дерева райського їсти мемо,
3З плоду ж дерева, що серед раю, рече Бог, не їжте з його, анї доторкати метесь до нього, ато помрете.
4І каже змій жіньцї: Нї бо, не помрете.
5А се Бог знає, що скоро попоїсте з нього, відкриються вам очі, і будете як боги, знающі добре й лукаве.
6І вбачала жінка, що добре дерево на їду, і принадне очима дивитись і надило тим, щоб усе знати; і взяла плоду з його та й скоштувала, і дала чоловікові свойму з собою, і скоштували.
7І відкрились їм обом очі, і схаменулись вони, що були нагі; і позшивали листя смоковне, та й поробили пояси.
8І почули глас Господа Бога ходячого в раї по прохолодї, і поховались чоловік і жінка його від лиця Господа Бога посеред райського дерева.
9І покликне Господь Бог до чоловіка, і рече йому: Де єси?
10І каже він: Голос почув я твій у саду та й злякавсь, тим що наг, та й сховавсь.
11І рече він: Хто зъясував тобі, що наг єси? Хиба скоштував з того древа, що заповідав я тобі з одного сього не їсти?
12І каже чоловік: Жінка, що дав єси бути зо мною, вона дала менї з дерева, я й попоїв.
13І рече Господь Бог жіньцї: Що ти вкоїла? І каже жінка: Змій спокусив мене, я й скоштувала.
14І рече Господь Бог змієві: За те, що вдїяв таке, проклят єси між усїма скотами, і між усїм зьвірєм польовим. Лазити меш поповза, човгати меш на грудях твоїх і на череві ходити меш, і їсти меш землю по всї днї життя твого.
15І положу ворогуваннє між тобою й жінкою і між насїннєм твоїм і насїннєм її, воно рощавлювати ме тобі голову, ти ж упивати мешся йому в пяту.
16А жінцї рече: Наготую тобі муки в вагонїннях твоїх; мучившись роджати меш дїти, а до мужа твого поривати ме тебе, він же панувати ме над тобою.
17І чоловікові рече: Що послухав єси гласу жени твоєї та попоїв з того дерева, що заповідав я сього єдиного не їсти, проклята земля задля тебе; в печалї і тузї харчувати мешся з неї по всї днї живота твого.
18Тернину да осет родитиме вона тобі, і їстимеш польове зело.
19У поту лиця твого їстимеш хлїб твій, аж покіль вернешся в землю, що з неї й узято тебе. Земля бо єси і землею візьмешся.
20І дав чоловік жіньцї своїй імя Ева: бо вона мати всїх живих.
21І поробив Господь Бог чоловікові й жіньцї його одежу із шкір та й зодїг їх.
22І рече Господь Бог: Оце і чоловік став як один ізміж нас, зрозумівши добре й лукаве, і тепер колиб не простїг руку свою, та не взяв із древа животового, да не попоїв, і не став жити во вік.
23І вислав його Господь Бог із саду Едену порати землю, що з неї й узятий.
24І вигнав чоловіка. І поставив на востоцї за садом Еденом херовимів з поломяними голими мечами обертасами стерегти дорогу до животового древа.
Продовжуйте Буття 4 у застосунку
Безкоштовний застосунок пам’ятає, де ви зупинилися, і зберігає вашу серію читання, тож наступний розділ – за один дотик.
- Вікторина наприкінці кожного розділу
- Серія читання, трофеї та щоденні нагадування
- Кожен розділ з ілюстраціями, навіть офлайн
Скануйте камерою телефона, щоб отримати застосунок
4,7Відгуків: 148
Безкоштовно на iPhone та Android
