Приповісті 16

Мудрість і розуміння в Господі

Приповісті 16 підкреслюють важливість пошуку мудрості й розуміння від Господа в усіх сферах життя. Вони також застерігають від згубних наслідків гордині та зарозумілості й заохочують смиренне та праведне серце.

Ілюстрація ШІ: Приповісті 16
Приповісті 16
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.

Продовжуйте Приповісті 17 у застосунку

Безкоштовний застосунок пам’ятає, де ви зупинилися, і зберігає вашу серію читання, тож наступний розділ – за один дотик.

  • Вікторина наприкінці кожного розділу
  • Серія читання, трофеї та щоденні нагадування
  • Кожен розділ з ілюстраціями, навіть офлайн
Download on the App StoreGet it on Google Play
4,7Відгуків: 148

Безкоштовно на iPhone та Android

Divider