Псалми 130

Крик із глибин

Псалом 130 — глибокий вираз скорботи, надії й довіри, натхнений глибоким усвідомленням Ізраїлем своєї гріховності та Божого милосердя. Псалмоспівець волає до Господа з глибин відчаю, визнаючи власну провину й прагнучи прощення. Проте він також стверджує свою впевненість у Божій непохитній любові й викупленні, з терпінням і вірою очікуючи свого спасіння.

Book

¹Посходня пісня. З глибинї кличу до тебе, Господи!

²Господи, почуй голос мій! Нехай слухи твої повернуться до голосу мого благання!

³Коли ти, Господи, будеш памятати несправедливостї, — Господи, хто встоїть?

⁴Та в тебе є помилуваннє, щоб люде благовіли перед тобою.

⁵Надїюсь на Господа; душа моя надїється, і вповаю на слово його.

⁶Душа моя дожидає Господа, більше як сторожа ранку, як сторожі ранку.

⁷Вповай, Ізраїлю, на Господа! Бо в Господа милість і багацтво спасення в його.

⁸І він спасе Ізраїля від всїх несправедливостей його.

Псалми 129 Псалми 131

UKRK

¹Посходня пісня. З глибинї кличу до тебе, Господи! ²Господи, почуй голос мій! Нехай слухи твої повернуться до голосу мого благання! ³Коли ти, Господи, будеш памятати несправедливостї, — Господи, хто встоїть? ⁴Та в тебе є помилуваннє, щоб люде благовіли перед тобою.

Псалми · 130