Псалми 131

Смирення і вдоволення в Божій опіці

Псалом 131 — коротке, але потужне роздумування про плекання смиренного й вдоволеного серця. Псалмоспівець визнає свою схильність до гордовитості й тривоги, але натомість обирає довіряти Божій люблячій опіці. Він закликає себе та інших знайти спокій, спочиваючи, як відлучена дитина на лоні матері, відмовляючись від контролю й потреби в земних прагненнях.

Book

¹Посходня пісня Давидова. Господи! Не виноситься серце моє, нї гордують очі мої; і не ганяю за речами, що за великі і за дивні для мене.

²Чи не втихомирив я і не заспокоїв душу мою, як відлучене дитятко при матері своїй? Душа моя, як відлучена дитинка, в мене.

³Вповай, Ізраїлю, на Господа від нинї по віки.

Псалми 130 Псалми 132

UKRK

¹Посходня пісня Давидова. Господи! Не виноситься серце моє, нї гордують очі мої; і не ганяю за речами, що за великі і за дивні для мене. ²Чи не втихомирив я і не заспокоїв душу мою, як відлучене дитятко при матері своїй? Душа моя, як відлучена дитинка, в мене. ³Вповай, Ізраїлю, на Господа від нинї по віки.

Псалми · 131